1. |
|
|||
Свіжим, стрімким потоком
В глибокій купелі каміння
В його невичерпнім терпінні
Примруженним сірим оком
Дивився на Світ...
|
||||
2. |
Exodus of the Winter
05:16
|
|
||
Стрімко, нестримно, безмежно
Шумлять потоки бурхливо,
На каміння стаєш обережно...
Перша весняна злива
Поїть Землю
Грима зима дверима
Тягне хвоста брудного
З снігу, піску і льоду.
Скидає замерзле хутро
Відригує тале нутро
Не залишає нічого
Зісмикує білу ковдру
З чорного тіла поля
Вітер жене по колу
Перший пил...
З під неба злітає мотлох,
Останній за цього сонця,
Однаково розірваний
На рівні білі частини
|
||||
3. |
Above the Abyss
04:26
|
|
||
Міст над чорною прірвою,
Що тримав всіх перехожих,
Зник, часом з'їдений,
Не міцнішав від слів переможних.
Мед, що л'ється солодких вуст
Тече потоком стрімким,
Звикнеш? - Втратиш мить,
Як обернеться оцтом гірким
Безтурботність людей
Вколисаних,
По домівках, рожевими вікнами
Придивляється в світ навколишній
Замовкає і той, один,
Хто кричав усім до помічі
Хто складав камінь до каменя,
Щоби втримався міст над прірвою
Неприємно кричав він, голосно
Його голос лився не солодко
Заважав у снах купатися
Міст над чорною прірвою,
Що тримав всіх перехожих,
Зник, часом з'їдений
|
||||
4. |
Sea vs Stones
05:52
|
|
||
На краю моря, в небо чорним вістрям,
Зростає стрімко кам'яна гора,
Де гул вітрів складає тужну пісню
І сонце крається, як вранішня пора
До тих узгірь стежки ведуть широкі,
Для чого йти, яка мета ходи?
В ранковій темені ковзнути ненароком
Й найшвидшим шляхом дістатися води?
Шукаюти дно у морі зі скорботи,
Пірнати з скель між хвиль зі смаком сліз?
І знову дертись на кам'яні уступи,
Змагаючись, хто з нас найвище вліз?
Роз'ятрені від злості, б'ються хвилі
Об чорні скелі, розбиваються у піну,
І раз за разом віднаходять сили -
Врізаються у камінь без спочину
Струмками скелі точаться невтомно
Зсипаються по крихтах в темні води
І час покаже - чи вода, чи камінь
І хто якої є породи
|
||||
5. |
Foggy Hill
04:46
|
|
||
Зеленими горбами плине обрій
Зачіплюється черевами хмар,
Що пнуться на шпилі хоробро,
І розлітаються на тисячі примар...
З-під ніг дорога йде в тумані
І тягнеться холодною імлою,
У брудно-зкам'янілому убранні,
Запрошує у подорож собою.
Затягує у мандри, по-між гори
Звивається, тікаючи в долину,
І, раптом, тоне у квітучім морі,
Куди стікаються струмки маржини...
Заграє простір тисячами дзвонів
Закрутить вихор тої перегри
І піднесе, серед одвічних стонів,
З підніжжя, гучний гомін, догори...
|
||||
6. |
Ordinary Talk
06:21
|
|
||
7. |
Millstone
03:38
|
|
||
Скрипучим колесом людської круговерті
Закрутить вправно. Наче й не судилось
Нести слова, величні та відверті
Й за плин років на мить не зупинилось
На курнім шляху, чи твердій бруківці
Перекотилось, скреготом загуло,
Й на новий оберт, а того, старого -
Наче і не було
Як чортів млин, коли муку замеле,
Рипить, й чекає на нове зерно,
Достигле вже, або лише й зелене -
Тим жорнам, що молоти - все одно
Одну людину, десять або сотню?
Критична кількість? Осідлали вмить
Те колесо, що крутиться в безодню
Крутиться в безодню і горить!
|
||||
8. |
Morning Gleam
05:29
|
|
||
В краплинах срібних бачити світанок,
Збити росу, йдучи повільним кроком
І змокнути до нитки, ненароком...
Як понад полем зажевріє ранок...
В туманах, що завмерли над водою
Крізь очерет, погойдуючи зтиха,
Злетять птахи, ховаючись від лиха,
Сполохані ранковою ходою.
І перший промінь забренить у листі,
І золотом заграє павутиння -
Перед очима - лагідне тремтіння,
Танцююче в прозорому намисті.
За холод ночі не дають забути -
Вербові віти, падають на плечі.
Зайві слова, напевно, і, доречі -
Ранок такий, яким і має бути
|
||||
9. |
The Last Tower Will Fall
03:23
|
|
||
Коли впаде остання башта
Із тих, які тримають небо,
Куди тікатимуть ті, решта,
Що думали лише за себе?
Той день прийде
Остання башта впаде!
За кого матимуть сховатись,
Аби продовжить животіння?
До кого будуть лити сльози,
Торгуючи собі спасіння?
Кому до ніг падуть, в проханні?
Душі і тіла порятунку,
В молитві звернуться останній,
І піднесуть у златі трунку?
Лише потрібно бити влучно,
Не гаючи коштовний час,
По них заграють сурми гучно,
Ми проти всіх, всі – проти нас!
Той день прийде
Остання башта впаде!
|
||||
10. |
A Thorn in the Hoof
06:37
|
|
||
11. |
|
|||
Впиваюсь смаком чар із давніх головиць
І тихо впаду ниць у тінь дерев-примар
Під вітами дерев розплющу сонні очі -
Минув вже світлий день, довкола голос ночі...
Зі скреготом зубів
Із голосним виттям
Через потоки днів,
Що склались у життя
Вказували шлях
Серед усіх доріг
Приємні спогади,
Що в пам'яті зберіг...
...Покірно йду до подиху тепла
Воно манить крізь пагони кущів
Горить вогонь, по інший бік від скла
В саду, під монотонний спів
У тім саду, де вишні білий цвіт
Вгадаєш ти з-пів погляду, здаля...
Де зупинився на хвилину світ,
І до землі схиляється гілля
Зі скреготом зубів
Із голосним виттям
Через потоки днів,
Що склались у життя
Вказували шлях
Серед усіх доріг
Приємні спогади,
Що в пам'яті зберіг...
|
||||
12. |
|
|||
Заляпані брудом,
Усіх поучають,
Як дихати треба
Й життя проживати
Здичавілим, що пнуться до світла
Аби доторкнутись до чогось нового,
Аби вгодувати тілесну жадобу,
Ще жиру наїсти, без міри
В порожньому шлунку думок небагато,
Бадьорі слова – невелика пожива -
Голодні роти верещать по закутках
Але придивися – своє не турбує,
Трава зеленіша по той бік загорожі -
Усі здичавілі пускають слину
Як чорная пошесть,
Глипає очима,
Чекає на слабкість, щоб впитись у тіло
Й до нудоти нажертись
Вдавитися може,
Натрапивши раптом
На шмат, що несила
У горло запхати...
Ми маємо бути шматком тим...
Заляпані брудом,
Усіх поучають,
Як дихати треба
Й життя проживати
|
Sectorial Boyarka, Ukraine
Ukrainian Blackened Death, Ethnic metal (novadays) and Thrash/Grindcore (earlier) band since 2000.
Streaming and Download help
If you like Sectorial, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp